Як світчери змінюють ринок праці

Українська IT-індустрія за останнє десятиріччя стала одним із найбільш динамічних секторів економіки. Пандемія прискорила діджиталізацію бізнесу та послуг у всьому світі, тож галузь зараз зростає вибуховими темпами і потребує десятків тисяч співробітників.

Щоб заповнити цю нестачу, IT-компаніям доводиться боротися за вже існуючих талановитих співробітників, залучати студентів та випускників технічних вишів, яких все одно не вистачає, або ж брати на роботу людей, які прийшли в IT з інших сфер, де дехто працював багато років. Таких людей називають світчерами.

Охочих стати світчерами багато, бо робота в IT-компаніях вважається престижною і високооплачуваною. Часто на початку такі люди й гадки не мають про мови програмування, тож навчаються самостійно або намагаються отримати освіту на різних IT-курсах, які з’являються як гриби після дощу, або відвідують курси при IT-компаніях.

Що розповідають про свій досвід світчери, які намагаються перейти або вже перейшли в IT-сферу? Як дивляться на цю хвилю в IT-компаніях? І чи дійсно ця хвиля впливає на ринок праці в Україні?

Світчери змінюють IT

IT
Підпис до фото, IT-галузь зараз є однією з найпривабливіших для працевлаштування. Гарні кар’єрні перспективи, орієнтація на командну роботу і більший вплив західних стандартів на корпоративну культуру в цій галузі викликає інтерес багатьох українців

“IT-індустрія щорічно зростає на 25-30%. Маємо інформацію, що в нас нестача від 50 до 100 тисяч висококваліфікованих кадрів”, – повідомив на конференції IT Education Boost у жовтні цього року віцепрезидент IT Ukraine Association, керівник освітніх програм компанії Sigma Software Максим Почебут.

За його словами, світчери – це одне з джерел розвитку індустрії.

“Студентів (технічних вишів – Ред.) тільки 20-25 тисяч випускають, і не кожен йде в IT-індустрію. У деяких компаніях в DevOps чи тестувальниках тільки світчери, немає студентів. Все більше людей міняють свою професію, це добре, це інвестиція в персональний розвиток і економіку країни. Це дуже позитивний тренд для нас”, – пояснює Почебут.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков на цій же конференції повідомив, що держава вже наступного року хоче інвестувати сотні мільйонів гривень у компенсацію вартості навчання світчерів. Залучатимуть до цієї програми неформальні заклади освіти, а учням на конкурсній основі компенсуватимуть 50-70% вартості навчання.

“Такий курс в середньому коштує 25-30 тисяч грн, держава компенсує приблизно 15 тисяч грн”, – пояснив він.

Що розповідають про свій шлях до нової професії самі світчери?

Для багатьох з них шлях в IT почався з розчарування у попередній професії.

“Дуже багато нового”

Дмитро Савченко
Підпис до фото, До переходу в IT Дмитро Савченко встиг кілька років пропрацювати у лікарнях Словаччини

27-річний Дмитро Савченко закінчив Тернопільський національний медичний університет, де вивчав щелепно-лицьову хірургію, і три роки працював у лікарнях Словаччини.

Піти у медицину його надихнув батько-стоматолог.

“Коли йшов до медінституту, я розраховував, що зможу за 10 років відучитися і спокійно працювати на одному місці”, – розповідає Дмитро.

Після вишу у 2016 році вирішив працювати в країні ЄС, де була легка процедура нострифікації диплома.

“Приїхав у Словаччину підтверджувати диплом. У мене була практика, я бачив, як мій ментор, як інші лікарі мали постійно бігати по кабінетах, щоб встигати. А робота стоматолога – це велика відповідальність і велике навантаження. І тоді зрозумів, що не хочу більше працювати в цій сфері, треба швидше розвинутися в тому, що мені цікавіше”, – так він пояснює свій перехід в IT.

комп програміста

Пропустити подкаст і продовжитиподкастЩо це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

У 2019 році Дмитро повернувся до України і почав вивчати програмування – мови Python та SQL. Жив за заощадження та працював татуювальником.

“Спочатку пішов на пробне заняття по тестуванню в одну зі шкіл Львова. Виграв два конкурси по тестуванню. Потім на два місяці закчинився вдома, багато чого вчив, дивився, які вимоги до кандидатів на DOU і почав проходити співбесіди”.

“Найважливіше для переходу в IT – знати англійську мову, щоб вільно можна було спілкуватися, – вважає Дмитро. – Бо мову програмування можна вивчити відносно швидко – три місяці роботи, і вже можна якісь програмки писати або хоча б розуміти, як все працює. Але без англійської на роботу просто не візьмуть”.

Останні два роки Дмитро працює системним адміністратором в одній з найбільших українських IT-компаній.

“Завдання і сфера цікаві, дуже багато нового, це мене мотивує. Наступні 3-4 роки планую багато вчитися. А ще я не прив’язаний до одного місця, зараз живу в Києві, а можу переїхати в теплі краї”, – каже він про переваги нової роботи.

Паралельно Дмитро розвиває власний проєкт електричного протеза руки і хоче взяти з ним участь у конкурсах стартапів.

До речі, батько-лікар схвалює вибір сина.

“Я у цьому нічого тоді не розумів”

Микола Близнюк
Підпис до фото, Робота мотокур’єром у суворих київських реаліях гартувала у Миколі Близнюку бажання працювати в IT

26-річний PHP-розробник однієї з українських компаній Микола Близнюк – з маленького містечка Кодима на Одещині.

Після школи він мріяв про власну справу, тож пішов вивчати економіку підприємства в один з київських університетів. Навчання у вузі його розчарувало через надмір теорії, а спроби налагодити з друзями бізнес зі збуту харчових продуктів провалилися.

“То ж я вирішив обрати професію, в якій можна заробляти хороші гроші, а потім через деякий час вийти на самозайнятість або власний бізнес. Бо без власного капіталу бізнес не зробиш”, – розповідає він.

“На той момент це було програмування. Тому що є купа доступних знань, мені подобалася суть – завжди є якісь задачі, щоб оптимізувати, щось зробити зручнішим у користуванні. Обрав Backend(варіант архітектури програмного забезпечення. – Ред.) та мову PHP”.

Микола каже, що почав займатися програмуванням влітку 2018 року самостійно, використовуючи матеріали, які були у вільному доступі.

“Я у цьому нічого тоді не розумів. У мене кожен день голова від цієї інформації набухала, але я від цього процесу кайфував”, – розповідає він.

Через 9 місяців Микола поїхав до Києва, спробував влаштуватися на роботу, але отримав п’ять відмов, і вирішив ще трохи повчитися. Навчання суміщав з роботою мотокур’єром.

онлайн-торгівля квітами
Підпис до фото, Зараз Микола Близнюк бере участь у розробці сервісу для оптової торгівлі квітами, які постачають з Латинської Америки до Європи

У листопаді 2019 року Микола влаштувався на роботу в компанію, в якій зараз працює. Він бере участь у розробці сервісу для оптової торгівлі квітами, які постачають з Латинської Америки до України та інших країн Європи, систематизує дані продажів та замовлень.

“Ця професія кардинально змінила моє життя”, – каже Микола.

Він вважає, що його продуктивність за час роботи програмістом суттєво зросла.

“Я так уявляв собі ідеальний день: зранку заняття спортом, потім – мозкова робота, а ввечері – зустрічі з друзями і т.д. Так воно і виходить. Робота дозволяє мені жити якісно”.

Зараз він вчить англійську, аби працювати з іноземними клієнтами, мріє керувати командою розробників або заснувати власний бізнес.

“Програмування – це біль та страждання, – вважає Микола. – Але якщо зможеш кайфувати від цього процесу – тоді це твоє. Якщо є бажання, треба спробувати і протриматися хоча б три місяці, якщо не сподобається – йти звідти”.

“Занурення”

Юлія Прохорович
Підпис до фото, Змінити професію Юлію Прохорович надихнули колеги-програмісти

31-річна Юлія Прохорович у програмуванні планує себе спробувати найближчим часом.

До декретної відпустки вона працювала у вебстудії, де займалася графічним дизайном.

“Бачила, як поряд зі мною працюють хлопці-програмісти, мені подобалося, як вони працюють, їхні мозкові штурми. Завжди були якісь виклики для них, і мені теж захотілося в цьому секторі спробувати”, – пояснює вона своє рішення.

“Найбільше мені подобається, що в IT-сфері йде занурення в певні питання, мені не подобається, коли доводиться одразу на кілька завдань розпилятися. Звичайно, оплата праці та можливість працювати в іншій країні також приваблюють”, – каже вона.

концепція створення сайту

Юлія вирішила пройти курси компанії SoftServe, щоб вивчити основи HTML та Javascript, а останнім часом вивчає Javascript з ментором – досвідченим програмістом.

“У мене дуже насичене навчання, треба займатися кожен день щонайменше 6 годин. Тоді можна десь через пів року отримати пропозицію роботи”, – розповідає Юлія.

Через кілька місяців вона планує податися на вакансії junior-розробників або влаштуватися інтерном в одну з компаній. Паралельно вивчає англійську. Каже, що ментор дуже допомагає:

“Без ментора багато людей навчаються роками, поки спробують потрапити на роботу. Ментор допомагає спрямувати людину, дивиться код. Людині, яка раніше не працювала в цій сфері, дуже важко в ній розібратися, бо дуже великий потік інформації”.

Як це – бути ментором для світчерів

Іван Юрченко, старший розробник зі шведсько-української компанії Sigma Software, зараз є ментором для трьох інтернів компанії, які прийшли з різних сфер – банку, кол-центру та продажів.

Учням пропонують стипендію у 200-600 доларів, і з ними працюють досвідчені спеціалісти у внутрішніх проєктах компанії. До замовлень клієнтів компанії їх не залучають.

“Мені треба дати їм навичку комунікувати і працювати в команді. Дуже цінуються знання англійської мови, адекватність та базові технічні знання – цього достатньо, щоб почати кар’єру в IT”, – розповідає програміст.

Іван Юрченко
Підпис до фото, Іван Юрченко – сам світчер, прийшов в IT шість років тому

Сам Іван теж світчер – він прийшов в IT шість років тому з керівних посад у банківській сфері. Доріс до позиції senior і здобув другу освіту в КПІ.

Він скаржиться на підготовку, яку дають українські виші:

“Багато студентів, які приходять до нас, навіть з відомих вишів, можуть бути неготовими. Якось у деяких вийшло, що вони їх закінчили, але приходять, і ти розумієш, що їм зовсім бракує знань”.

Тож без світчерів бурхливого розвитку не буде. Але популярні комерційні IT-курси, на думку Івана, у 90% випадків не дають таким людям підготовки, якої потребує компанія.

Він зізнається, що деякий час взагалі надавав перевагу світчерам:

“Ці люди мають життєвий досвід, і немає в них бажання десь пропасти на тиждень. Зі студентами важче працювати з точки зору психоемоційної стабільності, бо якщо дівчинку кинув хлопець чи навпаки, вже трагедія та депресія”.

командна робота
Підпис до фото, Одне з ключових завдань ментора – навчити майбутніх співробітників працювати в команді

Водночас приходить дедалі більше талановитої молоді обох статей:

“Взагалі немає великої кореляції між рівнем освіти та успіхом в IT. Я знаю людей, які зовсім без профільної освіти, які по Youtube, Coursera чи Prometheus самі навчалися, у них шикарний рівень, і вони швидко виросли”.

“Якщо ти не просто сидиш, а навчаєшся, інвестуєш у свій розвиток – в IT це дуже цінують, це бачать, це дуже сильний мотивуючий фактор”, – додає Іван і нагадує про англійську.

“Багато компаній працюють з іноземними клієнтами. Це дуже великий бар’єр, коли людина приходить, а в неї англійська мова на нулі. У нас інтерн має знати хоча б на рівні pre-intermediate”, – зазначає він.

англійська

Іван каже, що програмування суттєво змінило його життя.

“Я ж працював в банках, це дуже бюрократичні організації. Проводив 12 годин на роботі. Зараз в мене гнучкий графік роботи – це дуже великий бонус, коли можеш мати час для життя, хобі. З’явилися цікавіші для мене люди – різноманітні, більш сучасні”.

Він згадує, як сам довго вагався, чи переходити до незнайомої сфери і радить світчерам:

“Треба перестати боятися. Усі дуже переживають, що це виключно про математику, так не коректно казати, бо рівень розвитку мов програмування перетворив все на алгоритмічні завдання. Якщо ти розумієш, як створити алгоритм, який вирішить ту чи іншу задачу – цього вже достатньо. Якщо спочатку буде дуже-дуже складно, не треба розчаровуватися в цьому – IT- це можливості, ти завжди можеш знайти цікавий проєкт”.

Яких співробітників хочуть бачити компанії?

найм

Зараз ситуація на ринку праці складається на користь людей, які хочуть працювати в IT-секторі – вакансій більше, ніж кандидатів, які здатні виконувати відповідні обов’язки. Тож деякі компанії, переважно великі, відкривають власні освітні курси, щоб підготувати майбутніх співробітників, і готові інвестувати в співробітників, які пройшли всі стадії відбору і працевлаштувалися.

Найбільша IT-компанія в Україні – EPAM – торік стала першою в галузі, яка перетнула межу у 10 тисяч зайнятих співробітників. А з початку цього року набрали ще 3 000 співробітників, розповідає Антон Фількевич, керівник команди цієї компанії із залучення талантів в Україні, Болгарії, Румунії та Іспанії.

Досить важко знаходити senior- та lead-інженерів з солідним досвідом, а також спеціалістів, на яких раптово збільшується попит. Тоді інженери просто перестають реагувати на рекрутерів. Так, наприклад, було з Java-напрямком.

“Ну, і досить складно знаходити експертів з нішевими навиками: скажімо, Hybris, Salesforce, Big Data. Це зумовлено тим, що їх просто мало на ринку”, – пояснює Антон Фількевич.

Тож співробітників залучають форматом роботи, який поєднує “гнучкість фрілансу та плюси звичної роботи з компанією”: вільний графік, оплачувана відпустка та медстрахування, можливості працювати віддалено чи обирати проєкт.

Якщо є необхідність – співробітників можуть шукати і в інших країнах. Тільки от бажаючих переїжджати до України небагато і переважно це мешканці сусідніх країн, Туреччини та Грузії.

Антон Фількевич
Підпис до фото, Антон Фількевич каже, що IT-компаніям важко знаходити senior- та lead-інженерів з солідним досвідом та експертів з навиками роботи з Hybris, Salesforce, Big Data

Для підготовки майбутніх співробітників в Україні існують програми EPAM University, де безкоштовно навчають студентів старших курсів і світчерів. Тут звертають увагу на те, чи проходив кандидат вже якісь інші курси.

“Наявний сертифікат – сигнал, що людина вже зробила перший крок та вмотивована на навчання. Це хороше доповнення, але не гарантія входження в команду”, – пояснює керівник освітніх програм компанії Денис Гриньов.

Тут намагаються навчити як теорії, так і навичкам роботи в проєктних командах. З 2020 року ці освітні програми доступні в онлайн-форматі.

Випускники. які потрапили на роботу в компанію, пройшли три етапи навчання.

“Незалежно від напрямку вони пройшли три етапи: зовнішні програми, навчальну лабораторію та проєктну адаптацію”, – розповідає Денис Гриньов.

учасники освітньої програми

Стати учасником першого етапу навчання, який триває три місяці, досить легко, але програма інтенсивна. На другий етап переходять 60-70% студентів. Потім, через декілька місяців – пів року, приблизно 90% з них стають частиною команди в компанії, розповідає Денис Гриньов.

Тим, хто не потрапив на наступний етап, надають можливість пройти навчальну програму вдруге.

Приблизно третина учасників цих освітніх програм – світчери.

“Відсоток залежить від спеціалізації: наприклад, серед інженерів їх менше, а серед функціональних тестувальників чи бізнес-аналітиків – відчутно більше”, – розповідає Денис Гриньов.

пандемія
Підпис до фото, Пандемія прискорила диджиталізацію у всьому світі і збільшила потребу у спеціалістах з IT

Серед світчерів, які навчаються за цими освітніми програмами є медики, економісти, співробітники банків, спеціалісти з машинобудування чи гірської промисловості. Це люди різного віку, але чимало людей, яким близько 30.

“Загалом ця категорія студентів більш мотивована та розуміє, що має знаходити час на самостійне навчання, якщо прагне досягнути успіху”, – відзначає Денис Гриньов.

освіта

Про свій досвід роботи зі світчерами нам також розповіли в Genesis. Це одна з найбільших українських продуктових компаній, яка розробляє мобільні додатки, наприклад, додаток для занять спортом BetterMe ( зараз працює як окрема компанія) чи додаток Headway, який коротко розповідає про зміст книг, та розвиває медіа, які орієнтовані на західну аудиторію, країни Африки та Азії.

Головний операційний директор компанії Артем Копанєв розповідає, що зараз доводиться полювати за талантами, але критерії працевлаштування не послаблюють.

“Ми аналізуємо попередній досвід кандидата, збираємо рекомендації, перевіряємо професійні й софт-навички. Після цього проводимо бар-рейзинг (співбесіда з фахівцем топрівня, який не працює в проєкті, куди подається кандидат. – Ред.) – додаткову співбесіду, яка допомагає об’єктивно оцінити спеціаліста”, – розповідає він.

Наявність сертифікатів про завершення якихось IT-курсів не має вирішального значення.

“Розглядаємо кожного кандидата неупереджено та оцінюємо його навички, незважаючи на наявність або відсутність сертифікатів”, – каже Артем Копанєв.

Артем Копанєв
Підпис до фото, Артем Копанєв звертає увагу на те, що продуктові IT-компанії шукають талановитих співробітників з різних галузей, не тільки технічних спеціалістів

Як IT-спеціалістів в компанію запрошують переважно тих, хто вже реалізувався в професії, і 70% складають випускники технічних вишів.

“На технічні позиції ми розглядаємо переважно Senior, уже реалізованих у професії фахівців. Щодо Junior-позицій (молодих спеціалістів. – Ред.), процес відбору однаковий для всіх. Ми не розділяємо кандидатів на нещодавніх випускників або світчерів, все залежить від технічних навичок”, – каже він.

Артем Копанєв зазначає, що для продуктових компаній важливі не лише IT-спеціалісти, бо співвідношення технічних і нетехнічних позицій майже однакове.

Світчери у компанії – це спеціалісти, які раніше працювали у фінансах, FMCG-секторі, консалтингу або аудиті.

“Вони володіють необхідними навичками роботи з цифрами, аналітикою, клієнтами і командою та в цілому добре розуміють, як влаштований бізнес. У рамках продуктової компанії вони можуть реалізувати себе як бізнес-аналітики, маркетологи, операційні менеджери, бізнес-девелопери тощо”, – пояснює Артем Копанєв.

Вже 5 років компанія реалізує власні освітні програми (IT-School та інші) та відкрила освітні курси при НТУУ КПІ.

співробітники
Підпис до фото, У компанії Piano Software працюють і світчери, і випускники технічних вишів

А як справи у компаніях, які мають невелику кількість співробітників в Україні?

У міжнародній компаній Piano Software (до 100 співробітників), клієнтами якої є провідні світові медіа, розповідають, що шукають спеціалістів, які вже мають практичний досвід роботи і добре володіють англійською.

Профільна IT-освіта не є головним критерієм відбору, тож в компанії працюють поряд і світчери, і студенти/випусники технічних вузів. Натомість ключовим фактором прийому на роботу є результати технічної співбесіди, а також знання англійської і бажання розвиватися в IT. На сертифікати з IT-курсів чи рекомендації, які часто приносять світчери, увагу звертають, але вирішального значення вони не мають.

І все ж найкращі шанси реалізувати себе зараз в молодих спеціалістів.

“Майже усі ІТ-компанії залучають на роботу студентів, конкуренція дуже висока, кожен студент важливий. В Україні зараз ринок кандидатів, вони обирають компанії”, – пояснюють у компанії.

Зарплати

Одним з мотиваторів переходу в IT є привабливі зарплати.

За даними DOU, станом на червень розробники рівня Middle (середнього рівня кваліфікації) в середньому заробляли 2200 доларів (йдеться про медіанну зарплату), Senior-розробники (високого рівня кваліфікації) – 4000 доларів, Team Lead (керівники команди розробників) – 4400 доларів, Tech Lead (досвідчені інжнери, які відповідають за впровадження нових технологій та практик) – 4700 доларів, Architect – 5650 доларів.

За першу половину 2021 року зарплати в цих спеціалістів зросли приблизно на 20%. Майже не змінилися вони лише для інтернів та позицій Junior (спеціалісти початкового рівня кваліфікації) – 390 доларів та 800 доларів відповідно.

Чи приходять до IT-галузі люди, яких гроші мотивують більше, ніж інтерес до самої роботи?

З такими випадками стикаються ті, хто проводить співбесіди.

людина

“Навколо IT дуже багато міфів про те, що тут платять дуже багато грошей за те, що ти просто сидиш на стільці”, – каже Senior Software Developer компанії Sigma Software Іван Юрченко.

Трапляються курйозні випадки.

“Приходять 17-20-річні – переважно хлопці, меншою мірою дівчата, – і кажуть: платіть мені стипендію у 1000 доларів на інтернатурі, навчайте мене, і я у вас залишуся. Ставлю такій людині питання, а вона навіть не може зрозуміти його суть. І це люди без досвіду, студенти чи випускники”, – розповідає Іван Юрченко.

У компанії Piano Software зазначають, що хороші гроші в IT-сфері можна заробити лише за умови, коли є відповідні знання і навички.

Ідеального кандидата тут описують так: “Як правило, такі люди не женуться тільки за грошима, а цінують компанію, яка допомагає розвиватись і зростати”.

Втім, у практиці компанії бувають випадки, коли деякі кандидати не хочуть проходити технічну співбесіду, хочуть отримати роботу без тестів. Їм відмовляють.

Окрім того, часто кандидати під час першої співбесіди одразу кажуть, що в них вже є пропозиція від інших компаній і вони готові розмовляти, якщо запропонують зарплату більше певної суми.

Антон Фількевич з EPAM вважає, що загалом український ринок праці хороший, хоч програмістів і менше, ніж в Польщі. Рекрутери можуть розповісти лише про поодинокі незвичайні випадки.

“Один кандидат вимагав, щоб компанія орендувала йому квартиру для роботи. Мовляв, вдома працювати не може, в офісі чи коворкінгу, що доступний для наших колег, він не хоче. А деякі люди через аліменти просять компенсацію “у конверті”, – розповідає він.

Найкращі кандидати запитують інше.

“Мені до вподоби кейс, коли архітектор рішень (тобто вже досвідчена людина) перед тим, як прийняти пропозицію про співпрацю, спитав у рекрутера три причини, чому він пишається бути з ЕРАМ. Як на мене, дуже зріла позиція професіонала”.

Як світчери змінюють ринок праці

Зараз кількість програмістів в Україні оцінюють приблизно у 200-250 тисяч людей. Це лише 1,3-1,6% від 14,9 млн офіційно зайнятих людей в Україні, згідно з даними Держстату.

За підрахунками DOU на основі даних Міністерства юстиції, станом на квітень 2021 року в країні було 212 тисяч фізичних осіб-підприємців, які належали до сфери IT, з них 27% – жінки. Працевлаштування у вигляді роботи ФОП є найбільш поширеним у галузі.

За 2020 рік кількість IT-ФОПів зросла на 29 тисяч. У 2019 році зростання становило 32 тисячі.

Ці цифри набагато відстають від потреб IT-галузі в спеціалістах, які озвучили в IT Ukraine Association.

Експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна вважає, що наразі хвиля переходу в IT з інших професій не є глобальним трендом для України. Випускників IT-шкіл чи самоучок не так багато.

“Існує велика кількість охочих, які б хотіли змінити своє становище, перейти до сфери IT, більш високооплачуваної та стабільної роботи. Не всі на це здатні, не всі це розуміють”, – каже вона.

Тетяна Пашкіна деякий час була наставницею з кар’єрного консультування в одній з IT-шкіл. Там вчилися люди віком від 16 до 60 років, які готові були витратити 6-9 місяців на навчання вихідними та вечорами.

Тетяна Пашкіна
Підпис до фото, “Не всі на це здатні, не всі це розуміють”, – каже Тетяна Пашкіна про хвилю бажаючих перейти в IT-галузь

“Були люди, в яких кар’єра була досить успішною, і вони зрозуміли, що десь не отримують того фідбеку, на який розраховували. … Є професійне вигоряння. Тож людина хоче перейти в більш стабільну сферу. Були люди, які мали власний бізнес і хотіли отримати знання з діджитал-маркетингу, щоб бути більш успішними”, – розповідає вона.

Ще дві категорії людей, які переходять у сферу, – люди, які отримали відповідну освіту, але швидко розчарувалися у власній професії та люди, чия професія вже не котується на ринку праці.

“Якщо до IT перейдуть люди, які не вважають себе щасливими в поточній професії, хотіли б реалізуватися, це досить непогана ситуація. Аби нагодувати безробітних юристів, зробімо їх тестувальниками, дизайнерами, програмістами, хай працюють і шаленіють від того, що їх цінують”, – додає вона.

Експертка вважає, що IT-сфера допомагає людям розвиватися і підвищує їхню самооцінку.

“Я сміялася, коли Діма Борисов (власник мережі “Сім’я ресторанів Дмитра Борисова”. – Ред.) розповідав, як його офіціанти в якихось ресторанах отримували по 2-3 тисячі доларів, і казали своїм дівчатам, що вони тестувальники, а не офіціанти, бо офіціантом працювати не престижно”.

“Ще одна причина, чому в IT-компанії мігрують – більш пласка структура, робота в командах, націленість на професіоналізм. Є досить прості правила гри, якщо людина хоче, щоб їй переглянули зарплату, вона може не чекати 1 січня, а пройти системну оцінку, отримати поради коуча”, – каже вона.

Тетяна Пашкіна
Підпис до фото, Тетяна Пашкіна з учнями однієї з IT-шкіл Києва

Автоматизація процесів у IT зменшує вплив людського фактора, кумівства, поширених на ринку праці.

“Багато хто, хто працював в наших компаніях і не відчував свою цінність для роботодавців, навіть якщо були серед талантів, знаним фахівцем, в IT почуваються важливими, і це теж дорогого варто”, – каже Тетяна Пашкіна.

Окрім того, ця сфера загалом сприяє зменшенню трудової міграції з країни. Навіть за умов, коли чимало досвідчених програмістів їдуть працювати за кордон:

“Коронавірус показав, що з українських диванів можна так само зручно працювати. Велика кількість програмістів, які хотіли поїхати, вже це зробили. Пік був декілька років тому. Люди їхали за відчуттям свободи, стабільності, заради дітей, можливості побачити Європу та пожити в ній, дехто навіть повернувся”.

Тетяна Пашкіна зазначає, що зараз високі зарплати у секторі скоріше стимулюють залишатися в Україні:

“Умовні 3-4 тисячі доларів у Києві більше значать, ніж та сама сума в Лос-Анджелесі чи Лондоні”.

  • Георгій Ерман
  • BBC News Україна