Зеленський розпочав війну за “телевізор” в Україні

Глава української держави вирішив позбавити олігархів контролю над ЗМІ. Зеленський, який мріє про другий президентський термін, хоче сам контролювати медіапростір країни, вважає журналіст Сергій Руденко.

Володимир Зеленський спілкується з журналістами, 2019 рік Володимир Зеленський спілкується з журналістами, 2019 рік

Упродовж наступних шести місяців в Україні очікується переформатування медіапростору. Вже у травні 2022 року набуде чинності закон, згідно з яким одним із критеріїв для визнання людини олігархом буде її значний вплив на ЗМІ. Це, як вважає команда президента, змусить частину бізнесменів позбутися медіаактивів в Україні. Таким чином Зеленський та його оточення вирішили поборотися з олігархами за вплив насамперед на телеканали, які відіграють важливу роль на виборах президента та Верховної Ради. Але цю битву президентська команда, схоже, програла ще задовго до її початку.

Пульт для Зеленського

Хто-хто, а Володимир Зеленський чудово розуміє, яку силу мають ЗМІ. Особливо – телебачення. Якби не було серіалу “Слуга народу” та програм студії “Квартал 95” на популярному телеканалі “1+1”, навряд чи Україна отримала б президента коміка. “Плюси” олігарха Ігоря Коломойського буквально “прасували” глядачів Зеленським – вранці, увечері та на вихідні. А на фінішній прямій президентських виборів шоу-мена підтримали телеканали Ріната Ахметова, Віктора Пінчука та Дмитра Фірташа. У підсумку – два з половиною роки тому “телевізор” узяв гору над “холодильником”.

Сергій Руденко Сергій Руденко

Пам’ятаючи про це, Зеленський, який мріє про другий президентський термін, вирішив змінити правила гри для олігархів у медіапросторі. Бажання нинішнього президента України контролювати медійний простір країни цілком зрозуміле. Саме олігархи багато в чому визначатимуть долю президентських виборів 2024 року. Антиолігархічний закон, звісно, навряд чи дозволить команді Зеленського за допомогою РНБО покласти пульт від “телевізора” собі до кишені. Але домовитися з його власниками – цілком дозволить. Якщо, звичайно, олігархи дружно не вирішать “злити” Зеленського – як це вже неодноразово траплялося з президентами в новітній українській історії.

 

Чи стане Порошенко олігархом №1 в Україні

Окрім бажання контролювати всіх і вся в медіа, антиолігархічний закон від Зеленського має ще одну мету: присвоїти статус олігарха №1 головному опонентові нинішнього президента – Петру Порошенку. Його статки обчислюють у 1,6 мільярда доларів США, за ним – великий бізнес і парламентська партія “Європейська солідарність”. Щоправда, у день підписання Зеленським антиолігархічного закону Порошенко демонстративно позбувся своїх медіаактивів – телеканалів “Прямий” та “5 канал”. Відтепер вони належать медіахолдингу “Вільні медіа”, власниками якого стали журналісти, громадські діячі та опозиційні депутати, які були журналістами.

Так, телебачення в Україні – справа витратна. Одного бажання новоявлених власників телеканалів “Прямий” та “5 канал” недостатньо для того, щоб їх утримувати. Упевнений, що команда Зеленського докладе максимум зусиль для того, щоб довести: і “Прямий”, і “5 канал” фінансуються з однієї кишені – Петра Порошенка. Далі справа техніки, як через РНБО провести рішення щодо визнання п’ятого президента олігархом №1 у країні. І для цього, як свідчить практика нинішньої влади, не завжди треба мати вагомі докази та дотримуватися букви закону.

 

Зеленський проти хлопців із 1990-х

Розгортаючи антиолігархічну кампанію, Зеленський не врахував одного: Коломойський, Ахметов, Пінчук та інші пережили “лихі 1990-ті” та п’ятьох президентів України. Їхні юристи як насіння в судах готові лузати всі норми закону про статус олігархів. Свою власність, у тому числі й медіа, вони тричі продадуть і куплять через інших чи третіх осіб в офшорах – і до травня 2022 року сумно оголосять про своє банкрутство. Очікувати, що люди, які інвестували в медіа сотні мільйонів доларів, так просто здадуться Зеленському, не варто.

Слід зазначити, що Офіс президента (ОП) давно намагається контролювати медіапростір в Україні. Щоправда, робить це незграбно. У січні 2020-го команда Зеленського вже намагалася змінити законодавство про медіа, що викликало різку критику з боку журналістів. Лише за останній місяць ОП двічі закидали тиск на пресу – з боку суспільного телеканалу “UA: Перший” та колективу англомовної газети Kyiv Post. Вихід останнього проєкту, який має більш ніж 25-річну історію, було припинено цього тижня. І пов’язано це, як стверджує головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва, із тиском на власника та журналістів з боку ОП.

Так, великі українські телеканали поки що намагаються не засмучувати глядачів поганими новинами про президента Зеленського. Але все це – до певного часу. Рівно доти, доки ситуація у країні влаштовуватиме власників ЗМІ. Але власникам телеканалів достатньо лише клацнути пальцем для того, щоб обвалити рейтинг нинішнього глави держави. Тем для цього достатньо – корупція в оточенні першої особи, “Вагнергейт”, президентські офшори та багато іншого. Починаючи війну за “телевізор”, команда Зеленського вже приречена на поразку. Дивно, що цього не розуміє людина, яка реалізувалася завдяки тому ж таки “телевізору”.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.