Як Байрактари воюють на Донбасі і чим може відповісти супротивник

 

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Українські екіпажі “Байрактарів” навчені діяти вдень та вночі, кажуть в українській армії

Як Байрактари воюють на Донбасі і чим може відповісти супротивник

  • В’ячеслав Шрамович, Павло Аксьонов
  • BBC News

Армія застосовуватиме ударні безпілотники Bayraktar TB2 там, де буде військова загроза для України, так кажуть в командуванні Об’єднаних сил ЗСУ.

“Прапороносці” (так перекладають назву “Байрактар” з турецької) вже понад пів року проводять розвідку в небі над Україною, кожного разу злітаючи з ударним боєкомплектом.

26 жовтня вони вперше завдали удару по батареї гаубиць Д-30, які обстрілювали українські позиції і від яких загинув боєць 93-ї бригади.

Українські військові зараз мають 12 таких ударних дронів. Найближчим часом їхню кількість планують збільшити втричі.

Як відзначають російські військові експерти, у збройних формувань “ДНР” та “ЛНР” немає засобів протидії безпілотникам такого класу – їх могла б забезпечити лише регулярна російська армія.

Що ставить питання про те, яким чином тепер діятимуть на фронті проросійські сили під постійною загрозою ударів з повітря.

 

Удар по батареї Д-30

Удар "Байрактара"

Автор фото, Генштаб ЗСУ

Підпис до фото, Перший удар українських “Байрактарів” прийшовся на гаубицю так званої “1-ї Слов’янської бригади Народної міліції ДНР”

“Байрактари” ще з березня стежили за переміщеннями російської армії біля українських кордонів та в анексованому Криму.

“Тоді вони показали свою ефективність для розвідки і давали практичні дані про супротивника”, – говорить у розмові з BBC News України генерал-лейтенант Сергій Наєв.

Він очолює командування Об’єднаних сил ЗСУ, яке структурно є вищим від Операції об’єднаних сил на Донбасі, де є свій командувач.

За словами Наєва, “Прапороносці” літали не лише над Донбасом, а й, наприклад, над північними кордонами України, коли в Білорусь прибули кілька тисяч російських військових на спільні навчання “Запад-2021”.

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, Міноборони України

Підпис до фото, Угоду про закупівлю “Байрактарів” у Туреччині уклав ще президент Порошенко у 2018 році, а при Зеленському цей вектор продовжився

“Там, де зростає рівень воєнної загрози, Збройні сили України застосовують весь свій спектр озброєнь, у тому числі і “Байрактари”, – пояснює Сергій Наєв.

26 жовтня, як повідомив Генштаб ЗСУ, “Народна міліція ДНР” почала обстрілювати позиції української армії біля села Гранітне зі 122-мм гаубиць Д-30, що є порушенням Мінських угод.

Від обстрілу загинув військовий 93-ї механізованої бригади “Холодний яр” Георгій Халіков, ще один боєць був поранений.

Домовитися про припинення обстрілу через ОБСЄ не вдалося, кажуть у Генштабі ЗСУ, тому там вперше застосували “Байрактар” вже не як розвідку, а як ударний дрон: “Безпілотний літальний апарат не перетинав лінії зіткнення і керованою бомбою знищив одну гармату з розрахунком російсько-окупаційних військ”.

 

Щоправда, на відео видно, що артилеристи з розрахунку так званої “1-ї Слов’янської бригади ДНР” вціліли й змогли втекти після вибуху, що породило припущення про “учбову ракету”.

“Постріл зробили однією з навчальних кумулятивних ракет типу МАМ-С, які “Укрспецекспорт” на початку 2021 закупив для ЗСУ”, – вважає волонтер фонду “Повернись живим” Андрій Римарук.

“Це був гуманний характер дій, який припинив ворожий обстріл малою кров’ю, продемонструвавши довгоочікувані можливості”, – додає він.

Україна з 2019 року закупала два види боєприпасів для “Байрактарів”: легші MAM-C та потужніші MAM-L.

roketsan

Автор фото, roketsan.com.tr

Підпис до фото, Керовані боєприпаси, які використовують на “Байрактарах”: MAM-C (зверху) та MAM-L (знизу). Фото з сайту розробників

“Байрактар” застосували по рішенню генерал-лейтенанта Павлюка (Командувача ООС на Донбасі. – Ред.), тому треба питати в нього. Але точно знаю, що навіть ті “Байрактари, які ведуть розвідку, завжди підіймаються у повітря з бойовим боєкомплектом”, – відповідає на питання про боєприпас Сергій Наєв.

Він відзначив, що українські екіпажі “Байрактарів” підготували до розвідки та ударів як вдень, так і вночі.

“Байрактари” будуть застосовуватися там, де потрібне посилення”, – відзначив генерал Наєв.

У Росії побачили в цьому шлях до ескалації.

Російський представник на переговорах у Мінську Борис Гризлов звинуватив Україну у намаганнях спровокувати відновлення бойових дій на Донбасі.

“Уся відповідальність за загострення ситуації на Донеччині лежить на українській стороні. Україна веде надзвичайно небезпечну гру”, – заявив Гризлов.

“Безкарно та ефективно”

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, Міноборони України

За словами російських військових експертів, протистояти діям українських безпілотників збройні формування “ДНР” та “ЛНР” не спроможні.

“Відповідних засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, які можуть успішно протидіяти безпілотникам такого класу, не було помітно. Принаймні в зоні, про яку ви говорите”, – говорить про непідконтрольні Києву райони Донбасу російський військовий експерт, головний редактор журналу “Арсенал вітчизни” Віктор Мураховський.

При цьому він зазначив, що виключати появу таких засобів у майбутньому не можна: “Що там у шахтах Донбасу зберігається, ніхто не знає”.

Однак, за його словами, найефективнішими способами якщо не протидії “Байрактарам”, то хоча б зниження їхньої ефективності, залишаються маскування, розосередження військ, розташування техніки та озброєнь в укриттях. Ці прийоми вже показали ефективність у Сирії та Нагірному Карабаху.

“Але все одно такі заходи не виключають можливості враження безпілотною авіацією”, – відзначає Віктор Мураховський і наголошує на необхідності вогневої протидії безпілотникам або ж засобами радіоелектронного захисту.

Навчання у "ДНР"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У так званій “ДНР” регулярно проходять навчання протиповітряної оборони (ППО) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), але 26 жовтня протиставити щось “Байрактарам” вони на змогли

Інший російський експерт – Михайло Ходарьонок, колишній старший офіцер головного штабу військ ППО – розповів BBC, що організувати протидію безпілотній авіації такого класу в умовах “ДНР” та “ЛНР” майже неможливо.

“За своїми розмірами, швидкості він [“Байрактар”] не є невразливим об’єктом. Але для того, щоб його вразити, треба все-таки мати розгорнуту систему протиповітряної оборони”, – пояснює він.

“Зазвичай все у нас зводиться в очах неспеціаліста до зенітно-ракетних комплексів і систем, але насправді треба починати з системи радіолокаційної розвідки, автоматизованої системи обробки інформації, відповідної системи управління – все треба зв’язати в єдиний контур, щоб своєчасно давати цілевказання вогневим засобам”, – додає Ходарьонок.

Він каже, що за такої ситуації навіть застосування авіації – літаків або гелікоптерів – все одно вимагає розгорнутої системи протиповітряної оборони, якої у збройних формувань “ДНР” і “ЛНР” бути не може.

При цьому, за його словами, легкі артилерійські зенітні системи, а також переносні зенітно-ракетні комплекси не можуть ефективно боротися з “Байрактарами”, адже ті літають на великій висоті у кілька кілометрів.

За словами Михайла Ходарьонка, безпілотники цього класу, діючи на великій висоті, впливатимуть і на психіку бійців “армійських корпусів ДНР і ЛНР”, бо ці машини під час польоту майже не чутно і не видно, а їхні плануючі бомби падають без гучного звуку.

Російський експерт вважає, що створити систему, яка могла б протидіяти таким безпілотникам, можуть лише регулярні структури: “Якщо ці удари почали, то вони, мабуть, продовжаться. Якогось засобу боротьби у цих напівпартизанських формувань, зрозуміло, немає. А якщо немає такої системи ППО, то це діятиме абсолютно безкарно та ефективно”.

Привід для ескалації?

ДНР

Автор фото, Getty Images

Віктор Мураховський вважає, що протидія тактиці БПЛА, яку обрала українська армія, лежить лише у військовій сфері, а саме це питання можуть вирішити політики “за межами” невизнаних республік.

Таким рішенням російський експерт назвав можливу безпольотну зону в районі лінії протистояння, яку могли б оголосити в рамках Мінських домовленостей і яку забезпечували б усі учасники переговорного процесу.

Але він не сказав, що могло б стати аргументом на користь такого кроку, який міг би переконати Київ.

Тим більше, що на Донбасі вже укладені угоди про заборону великих калібрів на лінії фронту, однак ці домовленості не діють, про що свідчить відео батареї Д-30, яку вразив “Байрактар” 26 жовтня.

Український експерт, керівник безпекових проєктів українського Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук каже, що при цьому ні в перших, ні в інших мінських домовленостях немає жодних обмежень щодо застосування Україною безпілотників.

І перше бойове застосування “Байрактарів”, за його словами, стало адекватною відповіддю на артилерійські обстріли.

Російський експерт Віктор Мураховський називає застосування безпілотників “тестуванням червоних ліній” і каже, що в якийсь момент воно може призвести до “спрацьовування детонатора”.

Павло Лакійчук, у свою чергу, вважає, що “Бейрактар” у принципі може бути вражений тими засобами, які є у самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”, тому підстав для ескалації немає.

“Знищувати їх можуть і зенітні комплекси, починаючи класом від “Шилки” (Радянська зенітна самохідна установка з чотирма автоматичними 23-мм гарматами. – Ред.) і нижче. Тобто якщо росіяни заговорять про створення ешелонованої системи ППО як відповідь на застосування “Байрактарів” – то це буде брехня”, – вважає український експерт.

Шилка

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, ЗСУ-23-4 “Шилка”. Може дістати до цілей на висоті до 2,5 км. У “Байрактарів” “стеля” (максимальна висота) – більше 8 км

“Хоча вони можуть піти на це з розрахунком на загострення бойових дій, використання своєї авіації та використання Україною своєї авіації у відповідь. Це ймовірно, але “Байрактари” як привід для цього – неадекватний”, – додає Павло Лакійчук у розмові з BBC.

Від 12 до 36 “Байрактарів”

Зараз у ЗСУ 12 “Байрактарів” – це два комплекти по шість літальних апаратів, кілька станцій управління і кілька сотень боєприпасів до них.

Раніше повідомлялося, що по одному комплекту Bayraktar TB2 мають Повітряні сили та флот.

Утім зараз можна зробити висновок, що принаймні один комплект передали Операції об’єднаних сил на Донбасі.

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, Міноборони України

У вересні головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний анонсував закупівлю ще нових комплектів “Байрактарів”.

“Для потреб Збройних сил у 2021-2022 роках планується придбати ще чотири такі комплекси”, – розповів він азербайджанському виданню Report.

Тож може йтися про ще 24 апарати, що доведе їхню кількість у ЗСУ до 36.

Генерал Залужний додав, що “надалі ми плануємо поповнити арсенал безпілотними літальними апаратами місцевого виробництва”, але не уточнив, про які саме машини йдеться.

Сокіл-300
Підпис до фото, Український безпілотник “Сокіл-300”, схожий за функціоналом на “Байрактар”, все ще на стадії розробки

Припускають, що йдеться про “Сокіл-300” – перший український ударний безпілотник, який зараз розробляє КБ “Луч”.

За даними Defense Express, перший його дослідний зразок планують підняти у повітря вже у 2022 році, а серед функцій будуть як можливість завдавати удари, так і вести розвідку.

Знаменитий безпілотник

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, baykartech.com

Турецький ударний дрон Bayraktar TB2 став відомим після операції “Весняний щит”, яку проводила турецька армія в Сирії в лютому 2020 року. До цього його використовували у Лівії, де “Байрактари” діяли проти армії Хафтара.

Але фактично всесвітню славу вони отримали під час недавньої війни у Карабаху, де їх масово і дуже ефективно використовували азербайджанці проти вірменської оборони.

Крім Bayraktar TB2 проти вірменських військ застосовувалися безпілотники інших типів, наприклад, баражуючі боєприпаси Sky Striker та Harop. Але саме “Байрактар” можна вважати одним із символів цього конфлікту.

Вірменські сили в Карабаху не були готові до широкого та продуманого застосування безпілотників і зазнали від них відчутних втрат.

Однією з причин цього, за оцінками експертів, стала відсутність у регіоні організованої системи протиповітряної оборони – те саме тепер говорять і про “ДНР” та “ЛНР”.

За твердженням українського Генштабу, Росія організувала там “армійські корпуси”, які здатні протриматися лише певний час у випадку повномасштабного наступу ЗСУ. Кремль свою збройну підтримку “ДНР” і “ЛНР” заперечує з 2014 року.

Bayraktar TB2 розробила турецька компанія Baykar Makina у 2014 році.

Він може діяти як під контролем оператора, так і самостійно, а сам апарат застосовують для розвідки, спостереження або ударів.

Байрактар - Bayraktar TB2

Автор фото, baykartech.com

Підпис до фото, “Байрактар” може бути у повітрі до 27 годин, а радіус його польоту – до 300 км

Він несе керовані авіабомби з лазерним наведенням MAM (Mini Akıllı Mühimmat – “Розумні мінібоєприпаси”) виробництва турецької компанії Roketsan Roket Sanayii ve Ticaret A.S.

На використання таких безпілотників може впливати погода – за хмарності їхня ефективність знижується до мінімуму. Так було зокрема під час війни у Карабаху, коли хмарні дні давали перепочинок вірменським частинам від небезпеки з повітря.

Вже після карабаської війни інтерес до турецьких дронів виявляла Сербія, хоча про покупки та постачання у відкритих джерелах нічого не повідомлялося.

Наприкінці жовтня 2021 року про наміри закуповувати “Байрактари” заявив заступник керівника уряду Киргизстану Камчібек Ташиєв.