Газпром добудував Північний потік-2. Коли він запрацює?

Російський “Газпром” заявив про завершення будівництва газогону “Північний потік-2”.

“На ранковій оперативній нараді в ПАТ “Газпром” голова правління Олексій Міллер повідомив, що сьогодні вранці о 8:45 МСК будівництво газопроводу “Північний потік-2″ повністю завершено”, – йдеться в повідомленні “Газпрому” у Telegram.

Північний потік-2 добудовано

Автор фото, t.me/s/Gazprom

Друга гілка газогону дає можливість довести загальну потужність проєкту “Північний потік” до транспортування 55 млрд кубометрів газу на рік від Росії через Балтійське море до Німеччини.

“Газпром” є засновником оператора трубопроводу – компанії Nord Stream 2 AG, а фінансують проєкт європейські компанії – німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Shell.

Як це обходить Україну

Трубопровід іде в обхід території України. Спочатку росіяни заперечували, що “Північний потік” є обхідним проєктом. Проте у 2015 керівник “Газпром” Олексій Міллєр визнав це, а від 2016 року компанія поступово вилучає з експлуатації газотранспортну інфраструктуру, яка доставляє газ до українського кордону.

Від початку реалізації проєкту 2010 року говорили переважно про фінансові втрати України через зменшення, а то і припинення транзиту російського газу. Лише минулого року ці доходи становили близько 1,5 млрд доларів. Загалом за 5 років чинного контракту (2019-2024) з умовою “качай або плати” Росія має сплатити Україні понад 7 млрд доларів.

Проте після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі на перед вийшли безпекові застороги. Мовляв, якщо російський газ не буде йти до Європи через Україну, у Росії з’явиться спокуса атакувати.

“Головна загроза, яка виникає через “Північний потік-2″ – це загроза припинення транспортування газу через Україну, що означатиме значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації. Тому ми розглядаємо питання транзиту через Україну і збереження фізичних обсягів транзиту як один із запобіжників цього”, — заявив голова українського “Нафтогазу” Юрій Вітренко.

В Україні також говорять і про загрози для безпеки Європи – щонайменше в енергетиці, коли левову частку газу туди постачатиме один постачальник одним шляхом.

Одним із доказів цього в Україні називають рекордні ціни на газ у Європі, які лише за літо зросли у понад два рази, а 10 вересня перевищили 700 долаоів за тисячу кубів.

Від “що відбувається” до “газогону Молотова-Ріббентропа”

Певний час ці аргументи поділяли і в США, які запровадили санкції проти підрядників будівництва газогону, а президент США Дональд Трамп сварив канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за участь Німеччини в проєкті.

“Німеччина підключається трубопроводом до Росії, де буде платити мільярди доларів за російські енергоносії. І я запитую: що відбувається?”- заявив тодішній президент США Дональд Трамп під час зустрічі із лідерами Балтійських країн навесні 2018.

У Німеччині – так само, як і в Росії, – весь цей час послідовно називали “Північний потік” суто комерційним проєктом.

Президент Джо Байден обрав своїм пріоритетом покращення відносин із Німеччиною, що погіршилися - не в осатнню чергу і через Північний потік - за часів президенства Трампа.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Президент Джо Байден обрав своїм пріоритетом покращення відносин із Німеччиною, що погіршилися – не в осатнню чергу і через Північний потік – за часів президенства Трампа.

Після того, як президентом США став Джо Байден, Вашингтон відмовився від санкцій проти учасників будівництва газогону, визнавши, що його так чи так добудують.

Натомість президент Байден та канцлер Меркель запропонували Києву безпекові гарантії та 1 млрд доларів на “зелену альтернативу”.

Президент Байден під час візиту до Вашингтона президента Зеленського гарантував повернення санкцій проти “Північного потоку-2” у разі виникнення загроз для енергетичної безпеки України. А канцлер Меркель під час візиту до Києва переконувала, що Німеччина робить усе, аби заохотити Росію продовжити контракт на транзит з Україною.

Коли запрацює “Північний потік-2”?

Олексій Міллєр

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Олексій Міллєр, голова “Газпрому” каже, що газ по ПП-2 піде вже у цей опалювальний сезон

За словами голови “Газпрому” Олексія Міллєра, це станеться вже у 2021.

“Ще до кінця цього року в цей опалювальний сезон ми з вами можемо поставити перший газ по газопроводу “Північний потік – 2″ на європейський ринок”, – заявив пан Міллєр.

А от в Україні хочуть думати, що газогін не запрацює ніколи. Але якщо раніше в Україні були переконані, що Росія не зможе добудувати газогін, то тепер сподіваються, що він не пройде сертифікацію, – принаймні, якщо ЄС дотримуватиметься власних законів.

Голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко переконаний, що газогін зможе запрацювати лише у тестовому, а не у комерційному режимі.

“У комерційному режимі цей проєкт не зможе працювати, поки його не сертифікує німецький регулятор. І це ще має бути підтверджене Європейською комісією”, – наголосив голова “Нафтогазу”.

Юрій Вітренко

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Юрій Вітренко, голова “Нафтогазу”, каже, що сертифікувати ПП-2 і запустити у комерційному режимі неможливо, якщо діяти за законом

Раніше Юрій Вітренко пояснював, що для того, аби газопровід працював комерційно, потрібно, щоб оператор цього газопроводу був сертифікований за Третім європейським енергопакетом, який передбачає, що видобувати, постачати і транспортувати газ не може одна компанія, як це фактично є у випадку із “Північним потоком-2”.

“Всі розуміють, що є одна людина в Росії, яка контролює і видобуток газу, і транспорт газу через цей газогін. І це навіть не Олексій Міллер, це — Володимир Путін”, — пояснював голова “Нафтогазу”.

Але чи спрацює цей аргумент, якщо він наразі не перешкоджає роботі “Північного потоку-1”, попри спроби через суди поставити під сумнів законність його роботи?

У Києві вважають, що так. І звертають увагу не нещодавнє рішення суду у Дюссельдорфі, який визнав вимоги газової директиви ЄС та Третього енергопакета обов’язковими для “Північного потоку-2”.

“Спочатку росіяни програли битву в Європарламенті, коли той ухвалив спеціальний закон, яким поширив Третій енергопакет на “Північний потік-2”. Потім “Газпром” намагався вже через суди добитися, щоб європейське законодавство не розповсюджувалося на цей проєкт. Росіяни програли спершу суд першої інстанції, а тепер – і суд другої інстанції”, – пояснив важливість рішення німецького суду голова “Нафтогазу”.

З одного боку, у Юрія Вітренка за плечима – досвід виграшу “Нафтогазу” в “Газпрому” у Стокгольмському арбітражі, за яким лише компенсаційні виплати склали майже 3 млрд доларів.

З іншого – уся історія довкола “Північного потоку” продемонструвала, як швидко можуть змінюватися погляди, підходи та аргументи, коли йдеться про великі гроші, які стоять за великою політикою.

  • Анастасія Зануда
  • BBC News Украина