Подробиці угоди між Німеччиною та США щодо “Північного потоку-2”

Угода між Німеччиною та США, покликана припинити суперечку навколо газопроводу “Північний потік-2”, стосується переважно України. Що ж обіцяють Берлін та Вашингтон Києву?

Symbolbild Wirtschaftsbeziehungen Deutschland USA | Flaggen Німеччина та США домовилися щодо “Північного потоку-2”

У досягнутій угоді між США та Німеччиною щодо суперечливого газопроводу “Північний потік-2”, який має з’єднати Росію з ФРН дном Балтійського моря, Україні відведено центральну роль, хоч Київ і не був залучений до домовленостей. США, які активно виступали проти запуску газопроводу, відклали свої плани запровадити санкції проти німецької компанії-оператора газогону Nord Stream 2 AG. У відповідь Німеччина взяла на себе низку зобов’язань, більшість із яких стосуються України.

Обидві країни підкреслили свою підтримку “суверенітету України, її територіальної цілісності та європейського шляху, яким вона пішла”. Крім того, сторони вчергове пообіцяли й надалі чинити спротив російської агресії в Україні та за її межами. Зокрема, Німеччина зобов’язалася більш активно намагатися досягти рішення конфлікту на Донбасі в рамках “нормандського формату”, до якого входять Україна, Німеччина, Франція та Росія.

 

Газ “як зброя” і транзит російського газу

В оприлюдненій увечері середи, 21 липня, заяві за сайті МЗС Німеччини, окремий абзац присвячено використанню Росією енергоресурсів “як зброї”. США та Німеччина зобов’язалися чинити спротив таким діям з боку Москви та, в разі необхідності, наполягати на запровадженні проти неї додаткових санкцій.

Німеччина та США разом виступають за те, аби транзит російського газу територією України було продовжено і після 2024 року, коли спливає термін чинної угоди між Києвом та Москвою. Німеччина, своєю чергою, зобов’язується “використовувати всі доступні можливості впливу, аби уможливити подовження угоди про транзит газу” на термін до десяти років. Відповідні переговори, згідно з заявою Берліна та Вашингтона, мають розпочатися щонайпізніше 1 вересня цього року.

 

Створення “зеленого фонду”

Окрему увагу в заяві приділено захистові клімату. Обидві країни запевнили свою відданість закріпленій у Паризькій кліматичній угоді меті зменшити викиди вуглекислого газу до нуля щонайпізніше 2050 року. Тут Україні також присвячено особливе значення. Зокрема, Німеччина зобов’язується створити “зелений фонд” для підтримки енергетичних перевтілень в Україні, а також підвищення її енергоефективності та енергетичної безпеки. Заявлена мета країн – залучити до фонду щонайменше один мільярд доларів. Берлін, зі свого боку, перерахує до нього 175 мільйонів. Завданнями фонду буде підтримка відновлюваних джерел енергії, водневого господарства, відмови України від використання вугілля та зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Енергопроєкти в Україні та кіберінфраструктура

Крім цього, Німеччина зобов’язалася надалі фінансувати двосторонні проєкти з Україною в сфері енергетики, “зокрема в галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності, а також відмови від вугілля”. У Німеччині призначить для цього спеціального уповноваженого та наділять його бюджетом у 70 мільйонів доларів.

Берлін заявив про готовість підготувати пакет заходів, націлених на посилення енергетичної безпеки України. Сюди належить, зокрема, збільшення потужностей для відкачування газу з ЄС “з метою повністю захистити Україну від майбутніх потенційних спроб Росії обмежити постачання країні газу”. Також передбачено інтегрувати Україну в європейську електромережу.

Крім того, Німеччина зобов’язалася дати Україні можливість взяти участь у заходах з розбудови кіберінфраструктури та підтримати Київ у реформуванні українського енергосектору й розробити варіанти модернізації української газотранспортної системи.

Ініціатива трьох морів

Наостанок Німеччина та США висловили підтримку так званій Ініціативі трьох морів, яка об’єднує 12 членів ЄС, які мають вихід до Балтійського, Чорного та Адріатичного морів. Особливо в заяві наголошується на підтримці зусиль ініціативи для посилення сумісності інфраструктури та енергетичної безпеки Центральної та Східної Європи. Німеччина, зі свого боку, пообіцяла підтримати ідею виділення з бюджету ЄС коштів обсягом до 1,77 мільярда доларів протягом 2021-2027 років на проєкти в енергетичному секторі, щодо яких країни мають спільний інтерес. США, зі свого боку, запевнили у своєму бажанні надалі інвестувати в Ініціативу трьох морів та спонукати до цього інші країни.