Дудл до 120-річчя Катерини Білокур

120 років тому народилася українська художниця Катерина Білокур. Її роботи вразили Пабло Пікассо, критики називали її геніальною, а батьки проклинали.

Катерина Білокур є представницею так званого “наївного мистецтва” — групи художників, які не здобули професійної освіти, але стали частиною художнього процесу. Це додало їхнім роботам самобутності та свободи від усталених правил.

До дня народження майстрині пошуковик Google створив тематичну картинку – дудл.

Дудл до 120-річчя Катерини Білокур
Підпис до фото, Дудл до 120-річчя Катерини Білокур

Художниця народилася у бідній родині в селі Богданівці на Київщині. Самостійно навчилася читати й малювати. До школи її не віддали, бо ні одягу, ні взуття не було.

Згодом відсутність початкової освіти не дозволила Катерині вступити до професійних навчальних закладів. Але це не завадило її таланту.

Пензлі з котячої шерсті

Перші картини на стіні хати малювала вугіллям. Потім почала робити пензлі з шерсті. Для цього вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини.

За фарби їй слугували настої буряка, бузини, калини, а палітрою був шматок скла або рукав куфайки. Малювала на шматку полотна, потім прала і починала нову картину.

Катерина Білокур використовувала пензлики з котячої шерсті навіть тоді, коли вже стала народною художницею України й могла використовувати професійні пензлі.

Картина Катерини Білокур "Колгоспне поле"
Підпис до фото, Картина Катерини Білокур “Колгоспне поле”

Український пейзажист Анатолій Криволап якось зізнався, що студентом поцупив з експозиції Катерини Білокур у музеї такий її пензлик.

“Звичайно ж, я розумів, що ніколи не буду таким, як Катерина Білокур, але сам дух чар її творчої таємниці завжди мене гіпнозував. І, можливо, цей талісман допоміг, став благословенням”, – розповів художник.

Заледве не втопилася з відчаю

Катерина Білокур також малювала декорації для драмгуртка, створеного сусідом і родичем Білокурів — Микитою Тонконогом. А згодом сама грає у його виставах.

Ставили “Наталку Полтавку” Івана Котляревського, “Сватання на Гончарівці” Григорія Квітки-Основ’яненка, “Наймичку” і “Безталанну” Івана Карпенка-Карого. 25-річна Катерина переважно грала молодиць.

Катерина Білокур за роботою (прижиттєвий портрет)
Підпис до фото, Катерина Білокур за роботою (прижиттєвий портрет)

Батьки соромилися заняття доньки, рвали і палили її малюнки. Батько її кляв, мати сварила, мовляв, донька соромить її перед людьми, заміж не виходить.

Одного разу, у листопаді 1934 року, доведена до відчаю, Катерина побігла топитися до річки.

Її вчасно побачила матір і трагедії вдалося уникнути. Але художниця застудила ноги і до кінця життя ходила з ціпком. Вже не могла, як раніше піти за кільканадцять кілометрів до Яготина чи Пирятина за потрібною для картини квіткою.

Свою драматичну долю Катерина Білокур символічно зобразила на картині “Берізка”: молоде красиве деревце у квітах, але з обламаним гіллям.

Похвала Пікассо

Катерина Білокур стала відомою завдяки щасливому випадку. Одного разу в гостях вона почула по радіо пісню “Чи я в лузі не калина була?”, яку виконувала відома оперна співачка Оксана Петрусенко.

Картина Катерини Білокур "Квіти з горіхами"
Підпис до фото, Картина Катерини Білокур “Квіти з горіхами”

Дівчину так вразив її спів, що вона вирішила написати артистці. А в конверт до листа вклала ще й шматок полотна з намальованою калиною.

Адреси Катерина не знала, то підписала “Київ, Академічний театр, Оксані Петрусенко”. Усе ж лист дійшов, а малюнок вразив співачку.

Після цього до Катерини Білокур прийшов успіх. Її роботи виставляють в області, далі – у Києві, Москві та навіть у Франції.

Виставка картин Катерини Білокур
Підпис до фото, Виставка картин Катерини Білокур

У 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі її картини “Цар-Колос”, “Берізка” і “Колгоспне поле” побачив Пабло Пікассо.

“Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ”, – сказав він.

Катерина Білокур відома своїми квітами, також вона малювала пейзажі та портрети. Вона не робила ескізів майбутньої картини, не наносила контурів. Просто малювала деталь за деталлю, як собі задумала.

Малювала з натури. Переносила мольберт з місця на місце і промальовувала задумані елементи.

Музей-садиба Катерини Білокур у Богданівцях
Підпис до фото, Музей-садиба Катерини Білокур у Богданівцях

Навесні 1961 року до болю в ногах додався сильний біль у шлунку. Народні засоби не допомогли, а в місцевій аптеці не було необхідних ліків.

Художниці зробили операцію, але 10 червня 1961 року вона померла від раку шлунка.

У рідному селі Богданівці Яготинського району Київської області нині є музей-садиба Катерини Білокур.

ввс