20 років не можуть знайти два записники Чарльза Дарвіна

Бібліотека Кембриджського університету зізналася, що її працівники вже 20 років не можуть знайти два записники Чарльза Дарвіна.

Їхня вартість може становити кілька мільйонів доларів.

Один з них містить відомий малюнок вченого ХІХ століття “Древо життя” зі словами “Я думаю” (I think) у верхній частині сторінки. На цьому малюнку Дарвін вперше спробував викласти свої роздуми про взаємодію різних видів одного роду, які згодом лягли в основу його теорії еволюції.

Після довгих і ретельних пошуків нинішнє керівництво бібліотеки дійшло висновку, що записники, найімовірніше, вкрали.

Бібліотека жалкує, що до справи вчасно не залучили поліцію, й тепер просить відгукнутися всіх, у кого можуть бути відомості про зниклі артефакти.

“Це просто жахливо, – розповіла ВВС директорка Кембриджської бібліотеки Джессіка Гарднер. – Ми зробимо все можливе, щоб з’ясувати, що сталося”.

Записники Дарвіна були в червоних шкіряних палітурках і зберігалися в коробці синього кольору, яку зробили спеціально для них.

Як зникли записники

Востаннє працівники бібліотеки бачили їх в листопаді 2000 року.

Тоді хтось із працівників університету попросив принести їх зі сховища, щоб сфотографувати.

Записники привезли в студію, яку облаштували в тимчасовому приміщенні на території бібліотеки, оскільки в будівлі тоді був ремонт.

В одному зі зниклих записників - відомий малюнок "древа життя"
Підпис до фото, В одному зі зниклих записників – відомий малюнок “древа життя”

Але за два місяці, під час планової перевірки, на місці їх не знайшли.

“Ми знаємо, що їх сфотографували в листопаді, – каже пані Гарднер. – Але нам невідомо, що сталося в період між цим моментом і січнем 2001-го, коли їх не знайшли на звичному місці на полицях сховища. І, на жаль, більше ми не маємо жодної інформації”.

Тоді працівники бібліотеки думали, що записники насправді повернули, але розмістили їх в іншому місці.

“Мої попередники щиро вважали, що їх помилково поклали на іншу полицю і вони знайдуться”, – пояснює Джессіка Гарднер, яка очолила бібліотеку Кембриджського університету в 2017 році.

В минулі роки працівники бібліотеки неодноразово прочісували різні відділи сховища, намагаючись знайти записники, але марно.

З огляду на розміри Кембриджської бібліотеки, це не так дивно. Вона налічує понад 10 млн документів, зокрема карт, манускриптів та інших артефактів, а загальна довжина полиць становить більш як 200 км.

На початку 2020 року працівники бібліотеки зробили останню спробу знайти артефакти. Вони вручну перевірили 189 коробок, де зберігаються книги, малюнки і листи Дарвіна, але важливих записників у червоних шкіряних палітурках так і не знайшли.

Тоді Джессіка Гарднер вирішила, що настав час визнати: нотатники не просто десь завалялись і самі по собі не знайдуться. “З важким серцем я зрозуміла, що ми зробили хибні висновки. Ці записники, найімовірніше, вкрали”, – каже вона.

“У когось під ліжком”

За словами нинішньої директорки бібліотеки Кембриджського університету, її попередники зробили велику помилку, коли відкинули можливість крадіжки.

Записники були у червоній палітурці та зберігалися в синій коробці
Підпис до фото, Записники Дарвіна були в червоних шкіряних палітурках і зберігалися в коробці синього кольору, яку зробили спеціально для них.

За останні 20 років заходи безпеки в бібліотеці істотно посилили.

“Зараз, якби загубився артефакт такої значущості й цінності, ми звернулися б до поліції”, – каже пані Гарднер.

Поліція вже поінформована про те, що сталося, записники також внесли до Міжнародного реєстру зниклих артефактів та до бази викрадених об’єктів мистецтва Інтерполу.

При цьому директорка бібліотеки не виключає, що записники можуть бути десь у будівлі – але на повний огляд усіх полиць і сховищ знадобиться п’ять років.

А поки вона закликає допомогти громадськість, колишніх працівників і науковців – всіх, хто може щось знати, – поділитися інформацією з бібліотекою або звернутися до поліції.

“Ймовірно, вони лежать у когось під ліжком, і це найкращий для нас варіант. Можливо, хтось зрозумів, що продати їх неможливо, або просто тримає їх у себе, – каже Джессіка Гарднер. – Тепер можна, нічим не ризикуючи, зв’язатися з нами щодо цього, можливо, навіть анонімно”.

Що було у зниклих записниках

У липні 1837 року, коли Чарльзу Дарвіну було 28 років, він зробив перший нарис “древа життя”, намагаючись схематично описати взаємозв’язки видів на Землі.

"Походження видів шляхом природного відбору" та "Походження людини" - дві найбільш значущі роботи Дарвіна
Підпис до фото, “Походження видів шляхом природного відбору” та “Походження людини” – дві найбільш значущі роботи Дарвіна

Дарвін перебував у своєму будинку в Лондоні, куди він щойно повернувся з Галапагоських островів на борту корабля “Бігль”. Тоді вчений працював над ідеями, які виникли під час цієї подорожі.

“У цих записниках Дарвін зробив перші спроби поставити запитання про походження видів, – пояснює Джим Секорд, вчений з Кембриджського університету. – Ці записи допомагають буквально побачити, як він мислив. Там є безліч позначок про різні дані, з якими він працює. Стає зрозуміло, як він дуже швидко пропускав через себе всі ці ідеї, відчувається його інтелектуальна енергія”.

Понад 20 років по тому Дарвін розмістив більш детальну та опрацьовану версію “древа життя” у своїй відомій книзі “Походження видів шляхом природного відбору”. Ця наукова робота, що заклала підґрунтя еволюційної біології, була опублікована в 1859 році.

Втрата такого важливого артефакту була б справжньою трагедією.

Революційна теорія

Британський вчений-натураліст Чарльз Дарвін своїми роботами змінив тодішні уявлення про розвиток життя і поклав початок теорії еволюції.

Коли вийшла його книга “Походження видів шляхом природного відбору”, багато хто поставився до неї скептично, оскільки вона суперечила переконанням про те, що світ і всі живі істоти в ньому створив Бог.

У 1871-му вийшла друга книга Дарвіна, в якій він застосував теорію еволюції до людини, припустивши, що люди і мавпи мають спільних предків.

Теорія Дарвіна залишається визначальною для сучасних уявлень про світ.

  • Ребекка Джонс
  • Кореспондентка ВВС з питань мистецтва