нудизм і сьогодні залишається частиною німецької культури

Нудизм, або як його називають у Німеччині «культура вільного тіла», сприяє гармонії з природою. Але звідки походить ця любов німців оголюватися за кожної можливості, чи то на пляжі, під час занять спортом або у поході?

Чотири роки життя у Берліні навчили мене спокійніше ставитися до доволі розкутих звичаїв німців та їхнього невимушеного ставлення до наготи.

Там, де я виросла, на Середньому Заході США, все було трохи інакше.

Оголене тіло в американській поп-культурі насамперед пов’язане із сексуальністю, але у Німеччині цілком прийнятно роздягатися у багатьох повсякденних ситуаціях. Тут не загортаються у рушник у сауні, а дні народження святкують у басейні, де купальник буде єдиним святковим одягом.

І одного разу я дуже здивувала масажиста, коли перед сеансом сама зняла одяг. Американців зазвичай треба просити роздягатися, зауважив він.

Утім, свою першу зустріч з оголеними людьми у громадському місці забути важко. Зі мною це трапилося під час пробіжки в парку Хазенхайде на півдні Берліна.

Нічого не підозрюючи, я бігла, занурена у свою думки, коли раптом помітила скупчення абсолютно голих тіл, що ніжилися на яскравому полуденному сонці.

Друзі та гугл пізніше роз’яснили мені, що компанії нудистів у берлінських парках — цілком буденна картина.

Однак пояснюється вона не стільки гедонізмом самих берлінців, скільки загально німецькою традицією «культури вільного тіла» (Freikörperkultur).

Її походження зазвичай пов’язують із тоталітарним режимом Східної Німеччини, але насправді ця практика сягає ще кінця XIX століття.

На відміну від засмагання топлес, поширеного на пляжах Іспанії, культура вільного тіла глибоко вкорінена у німецьку ментальність і є водночас актом опору владі та звільненням від умовностей.

Нудизм Німеччина
Підпис до фото, Культуру вільного тіла практикують на багатьох пляжах, у кемпінгах і парках світу

«Нудизм має давні традиції у Німеччині», — розповідає Арнд Бауеркемпер, доцент сучасної історії у Вільному університеті Берліна. На початку XX століття популярним став рух реформації життя (Lebensreform), який виступав за органічну їжу, сексуальне звільнення, альтернативну медицину та ближчий до природи спосіб життя.

«Нудизм є частиною цієї філософії, спрямованої проти індустріальної сучасності, проти нового суспільства, яке виникло наприкінці XIX століття», — пояснює Бауеркемпер.

За словами історика Ганно Гохмута з Центру сучасної історії імені Лейбніца у Потсдамі, така ідеалізація життя на природі була насамперед популярною у великих містах.

Під час Веймарської республіки (1918-1929 роках) почали швидко зростати нудистські пляжі, які охоче відвідувала буржуазія. За словами Бауеркемпера, люди «відчули свободу після авторитарного суспільства та задушливих консервативних цінностей Німецької імперії (1871-1918 років)».

У 1926 році Альфред Кох заснував Берлінську школу нудизму, заохочуючи до цієї практики представників обох статей. Він підтримував ідею, що оголене тіло просто неба сприяє гармонії з природою та оздоровленню.

Нацисти спочатку заборонили культуру вільного тіла, вважаючи її аморальною. Однак у 1942 році Третій Рейх пом’якшив обмеження, хоча це, звичайно, не поширювалося на групи, які нацисти переслідували, як-от євреїв і комуністів.

Нудизм Німеччина
Підпис до фото, Культура вільного тіла розквітала у Східній Німеччині, де стала способом «втечі» від репресивного комуністичного режиму

Утім, справжнього розквіту нудизм досяг за часів післявоєнного поділу Німеччини, насамперед на Сході. Практика оголюватися в громадських місцях поширилася й на інші шари суспільства, не лише буржуазію.

У Східній Німеччині, де були обмежені подорожі, продажі споживацьких товарів та взагалі особисті свободи, культура вільного тіла стала своєрідною віддушиною, способом зняти напругу життя у тоталітарному суспільстві.

Гохмут, який у дитинстві разом з батьками відвідував нудистські пляжі у Східному Берліні, погоджується з цим.

«Це було способом втекти від реальності, — зазначає історик. — Реальності, в якій було потрібно постійно дотримуватися вимог Комуністичної партії, ходити на демонстрації, працювати на вихідних безоплатно».

Хоча у перші роки НДР східні німці оголювалися тишком-нишком, ховаючись від поліцейських, після приходу до влади Еріха Гонекера в 1971 році нудизм дозволили офіційно.

За словами Бауеркемпера, НДР часів Гонекера почала запроваджувати деякі свободи у зовнішній та внутрішній політиці, намагаючись таким чином показати світу, що Східна Німеччина є вільним суспільством.

Нудизм Німеччина
Підпис до фото, У 1970-80-х роках уряд НДР офіційно дозволив нудизм, намагаючись показати світу демократичність Східної Німеччини

Однак після об’єднання Німеччини у 1990 році та скасування авторитарних законів у колишній комуністичній державі, культура вільного тіла почала занепадати.

У 1970-80-х роках пляжі, кемпінги та парки заповнювали сотні тисяч нудистів. Але у 2019-му Німецька асоціація культури вільного тіла налічувала лише 30 тис. зареєстрованих членів, більшості з яких було за 50 років.

Утім, нудизм і сьогодні залишається частиною німецької культури, насамперед на Сході. Час від часу прихильники культури вільного тіла потрапляють у заголовки або стають героями вірусних відео, як-от цей мешканець Берліна, якому довелося голяка ганятися за кабаном, що поцупив його сумку з ноутбуком.

Завдяки багаторічній традиції культури вільного тіла німці дуже терпимо ставляться до наготи у громадських місцях, вважаючи практику здоровим способом життя.

Місця для нудистів і тепер можна побачити в Німеччині практично всюди.

На сайті nacktbaden.de можна знайти розлогий список пляжів і парків по всій Німеччині, де дозволено засмагати оголеним, саун і спа-центрів для нудистів та піших маршрутів у горах Гарцу, Баварських Альпах та лісах Саксонії-Ангальт, в які можна вирушити у чому мати народила.

Нудизм Німеччина
Підпис до фото, Традиції нудизму сприяють позитивному ставленню до свого тіла, його прийняттю у сучасних німців

Спортивний клуб FSV Adolf Koch у Берліні пропонує також оголену йогу, волейбол, бадмінтон і настільний теніс.

Культура нудизму дає уявлення про цінності, які досі об’єднують багатьох східних німців, як-от неупередженість та вільні погляди на власне тіло.

Оголені тіла без сексуального контексту допомагають побачити людину поза її зовнішністю. Ти бачиш не просто тіло, а особистість, вважає Сільва Штернкопф, яка виросла у Східній Німеччині.

«Якщо ви звикли бачити людей без одягу, ви не надаватимете багато значення зовнішності», — каже жінка.

«Я думаю таке ставлення притаманне східним німцям загалом: ми намагаємось не судити людей за зовнішнім виглядом, а завжди зазирнути всередину».

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.