Місцеві вибори: куди прямують українські села

Після виборів 25 жовтня вся Україна складатиметься з об’єднаних громад з новими органами самоврядування. Місцеві ради більше не залежатимуть від районів. Що чекає на жителів сіл – у репортажі DW.

Для жителів колишнього Поліського району, що на півночі Київщини, місцеві вибори стануть новою точкою відліку. Після аварії на Чорнобильській АЕС половину цього району виселили, а територія частково опинилася в зоні відчуження. Із позитивів у цій сільській громаді – хороші дороги та газифікація. Основні проблеми – відсутність бюджетоутворюючих підприємств, робочих рук та інфраструктури. У рамках децентралізації тутешні села об’єдналися в громаду і вперше обиратимуть єдиного селищного голову. Районна рада та адміністрація будуть ліквідовані, а новий райцентр тепер розташується в місті Вишгород, що за 90 кілометрів звідси.

Агітація на сільський лад

Усі зміни місцеві сприймають насторожено, хоча і визнають, що села занепадають і їм необхідний стимул для розвитку. “Звісно, що у нас всі незадоволені Вишгородським районом. Це ж тепер доведеться так далеко їздити в справах, у черги по довідки із самого ранку ставати”, – коментують DW продавщиці одного із магазинів у селі Максимовичі новий територіальний устрій.

Агітація від Слуги народу у Поліській громаді Агітація від “Слуги народу” у Поліській громаді

Про очікування від нової громади поліщуки говорять, швидше, скептично. За кілька днів до місцевих виборів мало хто тут насправді розуміє усі нюанси з кандидатами та бюлетенями. Агітація по селах ведеться традиційними засобами – газети від партій, брендовані церковно-посівні календарі, поодинокі зустрічі з кандидатами, і навіть грошові подяки за потрібний голос, розповідають місцеві.

Ззовні у громаді спокійно, й про вибори свідчить лише два великі білборди в центрі селища Красятичі. Жвавіше кампанія проходить у соцмережах – користувачі активно обговорюють кандидатів, їхні обіцянки та “чорні” технології. За тиждень до виборів правоохоронці відкрили в районі кримінальне провадження за підкуп виборців. Місцеві подейкують, що це через “благодійні” поїздки медичної бригади від одного із кандидатів на голову об’єднаної територіальної громади (ОТГ).

Від окремих сільрад до єдиної громади

“Я ще не знаю, за кого голосуватиму, остаточно визначуся вже на дільниці”, – розповідає пенсіонерка Ніна Федорівна із села Радинка, яка досі губиться у кандидатах та партіях.

“Люди взагалі не усвідомлюють, що буде після виборів. Не розуміють,що таке децентралізація. Вони звикли, що є сільська рада і що вони в будь-який момент можуть подзвонити і взяти якусь довідку”, – розповідає про настрої односельчан наймолодша сільська голова району, 30-річна Олександра Андреєва. Вона очолює Стещинську сільраду, де мешкає близько 150 осіб.  У самій сільраді працює окрім голови бухгалтер та секретар. На утримання такого невеликого штату, за її словами, іде більша частина заробітків сільради – близько 650 тисяч гривень у рік, тоді як річних доходів тут нараховують близько 700 тисяч.

“Основні надходження в нашу сільраду – це від сплати за оренду землі, декілька податків від фізичних осіб-підприємців. А також рентна плата за використання лісових ресурсів”, – пояснює співрозмовниця.

Після виборів усі сільські ради будуть ліквідовані, а їхні кошти перейдуть новоствореній селищній раді, пояснює голова Поліської районної адміністрації Андрій Лещенко. Очолювана ним установа також перестане існувати, а це близько 40 співробітників. Ще близько 15 співробітників наразі числяться в Поліській районній раді, яка також припиняє роботу. Загалом у районі проживає трохи більше 5,5 тисяч осіб – це найменший район в Україні, який відтепер має перетворитися на спроможну громаду.

Андрій Лещенко очолює Поліську районну адміністрацію. Після виборів ця структура припинить своє існування Андрій Лещенко очолює Поліську районну адміністрацію. Після виборів ця структура припинить своє існування

Однак особливого збільшення коштів для громади в адміністрації не чекають. “Районний бюджет без цільових субвенцій і дотацій, які йдуть на зарплату вчителям і медикам, наразі близько 11 мільйонів гривень. І також надійде бюджет сільських рад, які ліквідовуватимуться, – близько 12 мільйонів. Також у цьому році ми просили стабілізаційну дотацію з 5,5 мільйонів гривень – нам не вистачало до кінця року, щоб закрити наші “дірки”, але нам дали тільки два”, – розповідає в інтерв’ю DW Андрій Лещенко. Ще частину коштів на соціальні об’єкти район отримував від держпідприємства “Енергоатом”, яке з 2017 року будує сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні, однак цього року виплати зупинилися.

Читайте також: Нові партії та обмежені бюджети. Що чекає на міста після виборів

Не бути “прохачами”, а розвивати регіон

Як буде формуватися бюджет після виборів і що очікувати з центру, для місцевих керівників поки що велика загадка. “Невідомо, чи буде у нас стабілізаційна дотація. Єдине, на що можна розраховувати – це оренда землі”, – розмірковує очільник адміністрації. Однак він нарікає на роботу місцевих агрофірм, які “облаштувалися у районі і ведуть недоброчесну діяльність”. “Частину землі вони обробляють за копійки, а другу частину взагалі безплатно. Вони зареєстровані не у нас і нам податки не йдуть, а тут вони псують наші дороги, забруднюють довкілля, господарюють як хочуть , нікому не платячи, плюс самозахопленням обробляють тисячі гектарів”, – змальовує сільські реалії співрозмовник DW. За його словами районна влада, мовляв, зараз не може ніяк вплинути на проблемні підприємства. А от майбутньому голові селищної ради доведеться ці питання залагоджувати.

Будівлі-пустки у Поліському районі, що знаходиться поблизу Чорнобильської зони Будівлі-пустки у Поліському районі, що знаходиться поблизу Чорнобильської зони

У дотаційній Поліській громаді скептично дивляться на перспективи громади. “Головна проблема – у нас немає підприємств. Але і не зайде сюди ніхто, бо немає робочих рук. Всі їдуть на роботу до Києва та за кордон”, – описує проблеми своєї громади Андрій Лещенко.

Успіх новостворених громад цілком залежатиме від обраних голів та депутатського корпусу, наголошує у розмові з DW експерт з питань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Анатолій Ткачук. За його словами, на нинішніх виборах спостерігається небачена конкуренція за крісла селищних голів, яких подекуди приваблюють нові ресурсні можливості громад. “Бюджети збільшуються у всіх, але всім грошей не вистачить, тому що є території, які бідні апріорі”, – коментує експерт перспективи сіл. За його словами, окрім скорочення штатів працівників рад та адміністрацій, деяким селам доведеться стикнутися і з закриттям таких бюджетних закладів, як школи, садочки чи лікарні. Водночас фахівець звертає увагу на переваги нинішньої бюджетної системи України. “Вона є дуже прогресивною і стимулює тих, хто хоче і пробує заводити в громаду бізнес, розвивати самозайнятість. Бо чим більше розвивати свої території, тим більше грошей лишається . Але частина досі думає, що десь є окремий ящик з грошима, які людям не дають, бо не знаємо в кого попросити”, – говорить Анатолій Ткачук.