Тиск Заходу і формальні гарантії

Будапештський меморандум: що насправді обіцяли Україні

Атомна зброя в обмін на гарантії безпеки – таку угоду Київ уклав з РФ та країнами Заходу. Тепер про ставлення українців до документа 1994 року запитають на всенародному опитуванні. Та що саме обіцяли Україні?

Зелений чоловічок на тлі української бази у Перевальному. Березень 2014-го “Зелений чоловічок” на тлі української бази у Перевальному. Березень 2014-го

З легкої руки команди президента України Володимира Зеленського Будапештський меморандум, документ 1994 року, раптом повернувся у всеукраїнський дискурс. Це міжнародно-правове питання замикатиме п’ятірку запитань від українського президента на всенародному опитуванні 25 жовтня, і сформульовано наступним чином: “Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?”.
В Офісі президента України заявляють, що “актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму”.

Запевняння чи гарантії?

Те, що Україна в недалекому минулому була ядерною державою і віддала атомну зброю в обмін на гарантії безпеки, на Заході донедавна знали лише експерти та деякі політики. Однак після анексії Росією Криму Київ постійно нагадує про так званий Будапештський меморандум, підписаний у столиці Угорщини 5 грудня 1994-го року на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Церемонія підписання угоди у Будапешті за участю президентів Білорусі, Казахстану, РФ, США і України Церемонія підписання угоди у Будапешті за участю президентів Білорусі, Казахстану, РФ, США і України

У його тексті США, Великобританія і Росія схвалили приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зобов’язуючись при цьому поважати її незалежність та “існуючі кордони”. Такі ж меморандуми того ж дня підписали Білорусь і Казахстан. В англійському варіанті тексту використано слово “assurances”, яке можна перекласти українською як “запевнення”, “обіцянки”.

Колишній посол США в Україні (1998-2000), експерт вашингтонського аналітичного центру Brookings Institution з питань ядерного роззброєння  Стівен Пайфер у своїй статті  2014-го року так пояснював ці важливі семантичні нюанси. “Запевнення щодо безпеки подібні тим, які містяться у Будапештському меморандумі, не мають такої ж ваги, як безпекові гарантії НАТО, або гарантії обопільних безпекових угод, які США мають із Японією та Південною Кореєю… Проблема в тому, що дії Росії проти України дискредитували запевнення щодо безпеки”, – писав тоді Пайфер.

Читайте також: Екс-генсек НАТО: Відмова України від ядерної зброї була помилкою

Валізка з кнопкою залишилася в Москві

Підписання Будапештського меморандуму завершило багаторічний процес переговорів між державами, що утворилися внаслідок розпаду Радянського Союзу, і провідними західними ядерними державами. Україна посідала в цьому процесі особливе місце. За даними київських джерел, в 1991 році вона успадкувала від СРСР 176 міжконтинентальних балістичних і понад 2500 тактичних ракет. Таким чином Україна стала третьою в світі ядерною державою, поступаючись лише США та Росії.

Кравчук: Україна не мала коштів на сервісне обслуговування Кравчук: Україна не мала коштів на сервісне обслуговування

Насправді ця ядерна міць була формальною, розповідав в інтерв’ю DW 2011 року експрезидент України Леонід Кравчук. “Всі системи управління ракетами, штаби були в Росії, чорна валізка з пусковою кнопкою була у президента Бориса Єльцина”, – пояснив Кравчук. Україна могла зберегти ядерну зброю, але це коштувало б величезних грошей, визнав екс-президент. Хоча ракети-носії вироблялися на заводі “Південмаш” у Дніпропетровську (після декомунізації – Дніпрі – Ред.), ядерні боєголовки виготовлялися в Росії.

За іронією долі, підписував документ у Будапешті другий президент України Леонід Кучма – колишній гендиректор “Південмашу”. Сам Кучма, виступаючи під час президентської конфереції у Єрусалимі у 2009 році, визнав, що його попереджали про порожність гарантій меморандуму відразу після його підписання. “Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: “Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть”, – розповів Кучма.

За словами ж Леоніда Кравчука, в України просто не було грошей на те, щоб налагодити власне виробництво боєголовок і їхнє сервісне обслуговування: “Ми порахували, що це обійшлося б у 65 мільярдів доларів, а скарбниця була порожня”. Україна на початку 1990-их переживала гіперінфляцію. Вечеря на двох у київському ресторані могла обійтися в кілька мільйонів купоно-карбованців.

Кучма: Міттеран попереджав мене про порожність документу Кучма: Міттеран попереджав мене про порожність документу

Тиск Заходу і формальні гарантії

Крім того, Захід чинив на Україну тиск, погрожуючи ізоляцією, розповів Кравчук. За його словами, це було пов’язано з тим, що розміщені на українській території ракети були націлені на США. Тому відмова від ядерної зброї була “єдиним можливим рішенням”, запевнив екс-президент. Українські ракети були вивезені в Росію чи знищені. Київ у вигляді компенсації отримав фінансову допомогу зі США, пільгові поставки енергоресурсів з Росії, в тому числі паливо для АЕС, а також закріплені у Будапештському меморандумі гарантії безпеки. Втім, ці гарантії, як зазначив Леонід Кравчук, були формальними: “Механізм (санкцій у разі порушення. – Ред.) не прописали”.

Читайте також: Макрон: ЄС не може бути лише глядачем у новій гонці озброєнь

На це ж вказують і такі німецькі експерти, як Ґергард Сімон (Gerhard Simon) з Кельнського університету. “Там ніде не написано, що у разі порушення цього меморандуму однією державою решта застосують військову силу”, – сказав у розмові з DW Сімон. Схоже оцінює ситуацію і німецький публіцист, експерт з питань України Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters): “Угода не варта паперу, на якому вона написана”.

Західні підписанти меморандуму поки що не прокоментували ініціативу Офісу президента. Однак на неї вже відгукнулися в Кремлі. Речник президента Росії Дмитро Пєсков у п’ятницю, 16 жовтня, заявив, що Москва готова вести переговори з Україною виключно