Наступ на антикорупціонерів: Україна реально ризикує втратити безвіз з ЄС

Наступ на незалежність антикорупційних органів загрожує Україні призупиненням безвізового режиму з ЄС та економічною кризою внаслідок припинення західної фінансової допомоги.

Призупинення безвізового режиму для українців з країнами Шенгенської зони, призупинення співпраці з міжнародними фінансовими інституціями і фінансової допомоги з боку Євросоюзу, повернення у сферу впливу Москви, фінансова криза і вибухове прискорення темпів інфляції – такими можуть бути наслідки намагань української влади взяти під контроль незалежні антикорупційні органи, вважають експерти. Напередодні саміту Україна ЄС 6 жовтня у Брюсселі, від атаки на антикорупційні органи застерігали офіційний Київ і європейські представники.

Загроза безвізовому режиму

Одразу кілька депутатів Європарламенту з числа друзів України напередодні саміту в Брюсселі заявили про реальну загрозу призупинення Єврокомісією безвізового режиму з Україною. Така процедура і справді є в арсеналі європейського уряду і Єврокомісія може застосувати її у відповідь на стерилізацію українських антикорупційних органів, сказала в інтерв’ю DW екс-голова парламентського комітету із закордонних справ, нині голова мережі захисту національних інтересів АНТС Ганна Гопко.

Вона зазначила, що наразі це лише попередження про ризик. Але якщо проблему не усунути, то згодом антиукраїнські сили в ЄС можуть розгорнути кампанію за перевірку виконання Києвом своїх зобов’язань з дотримання безвізового режиму. “Якщо буде обраний підконтрольний владі очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), якщо відбудеться послаблення спроможності Національного антикорупційного бюро (НАБУ), якщо далі будуть питання, чи відповідають Конституції електронні декларації можновладців і процедура створення Антикорупційного суду, то це відкриє скриньку Пандори. Тоді вже можуть бути не заклики наших друзів зупинитися, а бюрократичні і юридичні документи з призупинення безвізу”, – сказала Гопко.

Що дратує Брюссель

У вересні відбулись дві події, що не на жарт стурбували не лише європейську спільноту, а й українських громадських активістів і чималу частину політиків. Спочатку Конституційний суд  (КС) визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Згодом Верховна Рада проголосувала список членів конкурсної комісії з відбору нового очільника САП. Як пояснила DW заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан, ці рішення містять в собі загрози ефективній роботі та незалежності антикорупційних органів.

“Щонайменше шість осіб, обраних за квотою Верховної Ради не відповідають вимогам закону і є багато запитань до їхньої доброчесності, до їхніх декларацій, до походження їхнього майна… Це запропоновані партіями і проросійськими групами депутатів люди, головним завданням яких під час цього конкурсу буде обрання керівником САП контрольованої особи”, – сказала активістка.

Вона нагадала, що КС визнав неконституційним призначення директора НАБУ за поданням проросійської фракції “Опозиційна платформа “За життя” (ОПЗЖ) та групи підконтрольних олігархові Ігорю Коломойському на чолі зі скандальним депутатом Олександром Дубінським. “Досі КС ні разу не розглядав і не визнавав антиконституційними кадрові призначення і навіть відмовляв у початку проваджень з таких питань. Цього разу рішення розглянули дуже швидко і ще до того, як КС визнав неконституційною частину положень закону про НАБУ”, – сказала Щербан. КС зобов’язав парламент виправити закон про НАБУ, але в ЦПК не виключають, що депутатська більшість, яка й раніше намагалася обмежити незалежність НАБУ, намагатиметься використати втрату чинності положень закону про НАБУ щоби підірвати його легітимність.

Читайте також: Кумівство у Верховній Раді: чи відмовляться депутати від родичів-помічників

Зупинка міжнародної фінансової допомоги

Антикорупційні органи єдині не підпорядковані владі й становлять загрозу українським олігархам і, перш за все, Ігореві Коломойському, вважає український фінансист Сергій Фурса. “Вони (олігархи. – Ред.) точно не зацікавлені у встановленні верховенства права і подальшому становленні права в Україні взагалі. Безвіз їм дуже невигідний бо через нього багато робітників змогли поїхати до ЄС, до Польщі і олігархам довелося значно підвищити зарплатню на своїх заводах, що значно зменшило їхні доходи. Тому євроінтеграція великому олігархічному бізнесу ні до чого”, – сказав DW Фурса.

Але крім безвізу, атака на антикорупційні органи України, на думку експерта, руйнує ще й підтримку її західних партнерів й основи фінансової стабільності України. Фінансист застеріг про незворотні наслідки такої політики, про нову фінансову кризу вже за рік-півтора. “Жодна країна світу не може жити без кредитів. А раз в України не буде можливостей для зовнішнього фінансування, не буде і можливостей фінансувати власний дефіцит бюджету, влада може піти шляхом увімкнення друкарського верстата, і це нас приведе до дефолту і шаленого зростання темпів інфляції”, – попередив Фурса.

Повернення в орбіту Москви

Замовниками наступу на антикорупційні органи України також є не тільки українські олігархи, а й проросійські сили в Україні та офіційна Москва, переконаний політолог Віктор Небоженко. Він нагадав, що більшість українських фінансово-олігархічних груп здобули свої статки та політичну могутність на корупційних зв’язках з Росією. “Росія принципово не зацікавлена в народженні українських антикорупційних органів. Їй вигідно, щоби корупція в Україні переважала над вільною конкуренцією та ринковими відносинами. Тож коли зараз Євросоюз ставить умову створення і функціонування в Україні антикорупційних органів, то це абсолютно правильна стратегія”, – пояснив Небоженко.

В липні Євросоюз підписав з Україною меморандум про взаєморозуміння щодо нової програми макрофінансової допомоги на 1 мільярд 200 мільйонів євро. Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель під час візиту в Київ наприкінці вересня нагадав президентові Зеленському, що умовами цього меморандуму є зміцнення верховенства права та антикорупційних реформ. Зокрема, як сказав Боррель, ЄС наполягає на необхідності забезпечення прозорого та деполітизованого процесу відбору до антикорупційних інституцій.