звернення до мовного омбудсмена

Моє перше звернення до мовного омбудсмена.

У Києві знову нашестя інопланетян. Вони нічого не чули про існування Закону про мову і про те, що обслуговування в Україні повинне бути українською мовою, якщо не попросиш іншої мови.

Я не прошу іншої мови. Я прошу українську, державну, мову цієї країни.

– У нас дзємакрація, как хачю, так і разґаваріваю…

Запитання, що таке демократія, вводить цих інопланетян в ступор. Розуміння нуль, що демократія – це верховенство закону, а не вседозволеність. Невігластво повне.

Ніби й не було цього року колотнечі в країні з мовним законом. Ніби й не писали-говорили про це журналісти з усіх екранів телебачення. Марсіани, вони такі – цього всього не чули. Прилетіли з Марса і примушують нас, землян, жити за марсіанськими правилами.

Поспілкувалися з 6 продавцями та офіціантом в кав’ярні. Всі прибульці з космосу. Всі відмовилися обслуговувати українською. Всі не чули про мовний закон. Це якась катастрофа.

Звертаюся до мовного омбудсмена. Треба щось робити з тим, щоб сфера послуг знала про існування мовного закону. Згідно зі ст. 56, саме мовний омбудсмен втілює цей закон в життя і контролює його запровадження в країні.

Оці всі власники магазинів, кав’ярень, ресторанів платять податки. Можливо треба через фіскальну службу донести до відома цих людей про існування мовного закону. Написати листа-роз’яснення. Звернутися в органи місцевої влади, які видають ліцензії тощо, щоб повідомляли громадян…

Ми, українці, чекаємо дій від мовного омбудсмена, бо поки що дискримінація українців в Україні процвітає…

Лариса Ніцой